Японцы очень трудолюбивый и дисциплинированный народ. Вдобавок глубоко чтущий свои традиции. Казалось бы, почему на столь благочестивую страну обрушиваются такие тяжкие наказания (атомная бомба, сброшенная американцами, катастрофы на атомных станциях, землетрясения и цунами)? А ответ простой - японцы очень закрытая страна и нация. Какой в этом грех? Нужно понимать, что Всевышний создал весь мир и народы, населяющие его, как единую систему (единое тело) и если какой-то орган этого тела (читай страна или народ) закрывается и обосабливается слишком от остальных, то неизбежно вредит и себе (в большей степени) и остальным ( в меньшей). Японцы не только мусульман не жалуют, они и на христиан гонения устраивали и запрещали у себя распространение христианства. При всем различии стран и национальностей, нет в национальном конечной истины и поверх уважения этноса должно идти единство всех. Что касается мусульманского засилья в Европу, то в этом виноваты прежде всего страны Запада (в частности США, которые своей политикой развязывания цветных революций и смещения неугодных им режимов, а фактически использования других для своего обогащения) сами накликали это мусульманское нашествие. Когда ты разрушаешь чужой дом, будь готов, что разрушат и твой.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
У меня на спутниковой тарелке есть японский канал. Предпочтительно смотрятся по сравнению с европейцами
телеведущие да и другие почтительные и кланяющиеся друг другу япошки. А наказывает Бог любимый народ. Это пасхальный восток солнца, животворная весна, справедливый социализм, кроткий евнух, привилегированное детство, девственная природа.
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
