Недавно я задумалась над вопросом- а может ли быть одинокий человек счасливым? Ответ я нашла в Библии- оказываеться да,может! Если он с Богом! Давайте вернемся в начало начал- в книгу Бытие,1 и 2 главы.
Господь так задумал жизнь на земле, что Он изначально сотворил мужчину и женщину вместе."Мужчину и женщину сотворил их". Но Адаму сначала предстояло како-то время прожить одному, и толко потом Господь привел к нему Еву...
Итак Господь твоил Вселенную.Он оценивает все сотворенное "хорошо весьма".Нету слова нехорошо, и первый раз в тексте оно появляеться только когда Господь заключает "Нехорошо быть человеку одному".Но все остальное было хорошо! Единственное ,что нехороршо- "быть одному".Причем это говорит не Адам.Адам может даже не догадываеться, что ему "нехорошо".Он не молит и не просит Господа-"где моя половинка,ну где?!" Потому что Ему хорошо с Богом в той гармонии, в которой он сейчас живет( на тот момент,до греха).Адаму,прежде чем ему понять,что ему все же "нехорошо " быть одному,нужно было сначала выполнить Божье задание-назвать всех животных поименно.Только тогда,когда он увидел ,что все сотворены парами,только тогда он понял,что ему действительно чего-то нехватает- что ему "нехорошо".
Когда он понял это,Господь наводит на Адама крепкий сон.( как я полагаю,общий наркоз,чтобы он не чувствовал боли,когда ему будут делать операцию- вынимать ребро и делать из него жену).Но еще я думаю,что Господь навел на него сон,чтобы Адам забыл о том,что му "нехорошо" и терпеливо ждал свою жену.
Я думаю в этом урок для тех,кто еще одинок и ждет.Сначала мы должны научиться быть счастливы с Богом настолько,чтобы мы даже не догадывались,что нам "нехорошо".Трудиться для Бога.И терпеливо ждать,когда Господь приведет к нам нашу половинку.
Будте благословенны!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
